Monday, November 23, 2015

Roofs of Lisbon

Livraria Lello & Irmão



Як би швидко не розвивалися технології, поки що ніщо не може замінити запах паперової книги та шелест сторінок. Книгарня "Лелльо та сини" - одна з найстаріших в Португалії та найгарніших в світі. Коли я увійшла до неї, у мене просто перехопило подих від височенних полиць з безліччю книг. Саме такою я уявляла книгарню в Косому провулку. Приглушене світло, круті сходи, візерунки на дерев'яних стінах, скляні мозаїки, трохи запилений світильник та м'яке крісло. Сучасна література та старовинна розкіш.
Хотілося купити щось цікаве на згадку, але майже всі книжки були португальською(

Evening Porto


Sunday, November 22, 2015

Cartoons in Lisbon subway


На стінах лісабонської станції метро "Аеропорт" зображено безліч карикатурних персонажів. Спершу я думала, що вони просто відносятся до різних професій - з долею уяви можна знайти акторів, музикантів, науковців, спортсменів, ін. Але потім прочитала в інтернеті, що це замальовки португальського карикатуриста на їх місцевих відомих діячів.

Saturday, November 21, 2015

Memmingen



Одного разу в мене була пересадка довжиною в півдня в Меммінгенському аеропорту. Не дивлячись на те, що на сайтах деяких авіакомпаній він називається, як "Мюнхен Меммінген", до другого міста відстань значно менша (хоча автобуси ходять в обох напрямках).
Центр міста доволі затишний та гарний: ратуша, декілька соборів, пішохідні вулиці, вкриті бруківкою, невеличкі будинки. Все це розміщено доволі компактно, зовсім поряд із залізничним вокзалом, куди та звідки курсують автобуси в аеропорт.

Ще, перший раз за багато подорожей, трапилась цікава ситуація з валютою. На касі магазину мені намагались довести, що в мене фальшиві євро-купюри. "Фальшивими" вони були тому, що рік випуску був чи то 2002, чи то 2003, а на той момент їх дизайн відрізнявся від теперешніх (на них підпис іншої людини, та є деякі інші невеликі відмінності). Все закінчилось тим, що я так і не змогла довести продавцям, що гроші нормальні, та пішла з того магазину

Germany from the plain



Saturday, October 17, 2015

Popeye Village

Селище Папая було зроблене для зйомок мультфільма аж у 80-х. Після того використовується в якості такого собі парку атракціонів. 

Wednesday, October 14, 2015

Manoel island

Маноель - острів неподалік від столиці Мальти, Валетти, та прилеглих, привабливих для туристів, міст. На узбережжі знаходиться доволі гарний форт, але всі шляхи до нього заколочені чи зачинені, а сам острів закритий від натовпів туристів воротами з табличкою "приватна територія". Єдина відкрита дорога - це невеличка набережна вздовж огорожи. Весь водний простір навколо нього "заселений" усілякими яхтами та човнами, від схожих на надувні чи іграшкові до пересувних будинків.

На мосту до острова є невелике пташине "селище". Основними його жителями вважаються дикі качки, які вже зовсім не лякаються людей, але мені здалося, що курок та півнів там було більше (про себе охрестила це "зародком народної мальтійської республіки").



St.Julian's bay

Tuesday, October 13, 2015

Evening Valletta

Вечірня Валлетта мене трохи розчарувала - cклалась думка, що з заходом сонця життя там просто потрохи вмирає. Є такі міста, якими ввечері не менш цікаво прогулятись, аніж вдень. Так от, Валлетта - не з них.


Bergamo-Malta


Sunday, October 11, 2015

Bellagio

Невеличке місто, що своїм гострим носаком розділяє Комо надвоє. З туристичного парома виходиш прямо в серце міста, звідки вкриті бруківкою вузьки вулички з різнокольоровими будинками повзуть вверх по схилах. Для усамітнення від азіатських натовпів достатньо лише трохи звернути праворуч чи ліворуч - провулки вже безлюдні, а будинки починають сходитись балконами над головою. Одне з найбільш мальовничих містечок провінції Комо.



Como

Комо - чудовий напрямок для одно-двуденної поїздки з Мілану. Спокійне містечко з поєднанням колориту італійських вулиць і неймовірних краєвидів. В одному з перших потягів з Мілану можна зутріти світанок, а по прибутті - спостерігати за пробудженням міста. Спершу з'являються власники чи працівники невеликих кафешок та крамниць навколо місцевого собору - типові італійці, наче з кінострічок про Сицилію, розкривають зонти над столами, вивішують меню, замітають бруд та відкривають ставні на вікнах. Це просто ідеальний час, щоб посидіти на набережній із стаканчиком кави та пана-котою або тирамісу, подумати про щось своє або просто попрокрастинувати. З 8-9 години ранку починає їздити катер між містами вздовж берегів озера, та легкий італійський світанковий шарм зникає разом з появою натовпів туристів.