Шамоні - це те місто, де можна відчути себе причетним до альпінізму чи скайранінгу навіть, якщо це не так. Тут у серпні прохолодна та дощова, по-гірському мінлива погода, всі ходять у різнокольорових мембранках, наче наготові йти в похід, час від часу зустрічаються люди із закріпленими до рюкзаків касками чи льодорубами, у кожного четвертого в руках трекінгові палиці, а у жінок переважно рюкзаки чи спортивні, а не дамські сумки, і на терасах вуличких кафешок вони п'ють каву у флісках та штормовках, а не спідницях; здається, що хмари от-от ляжуть на будинки, і з третього поверху до них можна буде доторкнутись рукою, з кожного перевулка поміж низьких кольорових будинків на перехожих дивляться гори, які наступають зі всіх сторін, а якщо пощастить, то за черговим поворотом можна побачити величний Монблан. Ну а пряма трансляція трейла збирає на головній площі не менше глядачів, аніж європейські спортивні турніри.
